У монографії з архітектурно-етнологічного погляду на основі сучасних методологічних засад аналізується стоп’ятдесятилітній досвід історичного дослідження сакральної дерев’яної архітектури українців Карпат; висвітлюється ґенеза об’ємно-планувальних рішень, чинники, які вплинули на формування та розповсюдження певних типів; розкривається урбаністичний, ландшафтний та релігійний аспекти сакральної дерев’яної архітектури; визначено архітектурно-етнографічне районування, школи народної храмової архітектури, типи та групи церков; розглядаються споруди для дзвонів. Використано і введено в науковий обіг значний джерельний, фактологічний матеріал. Для архітекторів, етнографів, істориків, викладачів та студентів вузів, широкого загалу поціновувачів української культури та науки.