Був собi колись на свiтi неправедний цар, розумом гордовитий та до трудящого люду немилосердний. I зубожiв пiд ним люд i не стало ради на дукiв-срiбляникiв. Стогiн розлягався по всiх царських обладах i само йменя цареве за пострах стало. Ото було нападуть крикливцi на яку дитинку, то мати й лякає: "Цить, цить, а то цар ухопить!" - от воно й замовкне з жаху. Воспроизведено в оригинальной авторской орфографии (издательство "Наклад i друк партиiноi друкарнi").