Дай серцю волю – заведе в неволю… Давня приповідка, відома кожному настільки, що вже не знаходить відгуку в душі. Як побажання доброго дня малознайомій людині. Просто так заведено, звичай такий. А якщо вдуматися: скільки за цими словами сліз, болю, розбитих сердець і змарнованих життів. І звісно ж, подвигів і звитяг в ім’я любові… І нехай втупаються з дороги відьми, перевертні, чаклуни і навіть Батий, разом з усією ордою, якщо двоє кохають і бажають бути разом. Богам теж краще не втручатися, бо не все на світі їм підвладно…