…Одвічні нескінченні суперечки між прагненням суспільства нівелювати особистість та внутрішню свободу, між коханням та бажанням помститися коханню, між мріями жінки створити аеродром – надійний і стабільний, та прагненням чоловіка використати цей аеродром лише як злітну смугу… Ця історія про Германа та Мері – про те, як легко можна втратити кохання і як важко звільнитися потім від нього; про те, як швидко руйнуються, здавалося б, непохитні зовнішні світи, лишаючи порожнечу, і якими міцними інколи виявляються начебто ламкі внутрішні світи героїв… Захоплююча, інколи смішна, інколи сумна книжка, в якій, як і в житті, щастя обов’язково є – бо його не може не бути. Хоча б теоретично.