Великий мислитель і теоретик сучасності, він народився в трьохсоту річницю з дня смерті Ґалілея. Його називають сучасним Енштейном за наукові праці з космології та теоретичної фізики. Людина, чиє тіло ув’язнене в полоні тяжкої хвороби та чий розум проникає до найвіддаленіших куточків Усесвіту в пошуках відгадок таємниць чорних дір і паралельних часових вимірів… Це Стівен Гокінґ. Професор Кембриджського університету й геніальний учений, він, як ніхто інший, багато зробив для популяризації сучасної науки, закликаючи всіх бути допитливими. «Найкоротша історія часу» уперше побачила світ 1988 року й чотири роки була в списку бестселерів лондонської «The Sunday Times». За наступні 20 років книжка була видана 10 мільйонами примірників, перекладена 35 мовами, переписана в дусі нових відкриттів – і здобуває собі все нових і нових захоплених читачів. Людство зібрало силу-силенну знань про космос, за допомогою надшвидких комп’ютерів та надпотужних телескопів побачило народження та смерть далеких зірок. Але коли народився сам Усесвіт? Яка природа часу та чи існував він до Великого вибуху? Чи можливий його зворотний біг і чи такі вже фантастичні мрії про подорожі в часі? Пояснити суть найскладніших наукових теорій зрозумілою мовою за допомогою єдиної формули – задача, підвладна лише Гокінґу. Та головне питання він лишає відкритим…