От издателя: Володимир Свідзинський - поет винятково м`якої лірики, за легким флером якої не одразу помітні її «страшні, огненні далі...» Народився В. С. 26 вересня (8 жовтня) 1885 р. в селі Маянів(тоді Вінницького повіту Подільської губернії, нині це Тиврівський район Вінницької області), де його батько, Евтимій Овксентійович (1858-1933) на той час був священиком Хрестовоздвиженської церкви. Навчався спершу у Тиврівському духовному училищі (бурсі), потім у Подільській семінарії. Потім навчався на економічному відділенні Київських вищих курсів (1908-13 рр..) Певний період (1925-36рр.) працював літредактором у харківському місячнику «Червоний шлях» (від 1936 – «Літературний журнал») Займався перекладами з багатьох мов, зокрема, перекладав Арістофана («Хмари», «Оси», «Жаби»). Хронологічно В. С. належить до «розстріляного відродження», не оминуло це і його. Заарештований 27 вересня 1941 р. Спалено разом з іншими в`язнями в покинутій господарській будівлі у селі Непокритому під Салтовом. Поетична спадщина В. С. включає в себе наступні збірки: «Ліричні поезії» (1922), «Вересень» (1927), і останню прижиттєву «Поезії»(1940), яка розпадається на збірку без назви («Поезії» у назві одного з рукописів) і «Медобір».