«У грудні 1945 року двоє братів, які шукали місце для відпочинку, знайшли в печері, в місцевості Верхнього Єгипту, яка називається Гамра Дом, поховальну урну, напхом напхану папірусами. Замість віддати знайдене місцевій владі – так вимагав закон – вони вирішили продавати папіруси один по одному на ринку стародавніх речей, уникаючи в такий спосіб привертати до себе увагу уряду. Мати хлопчиків, боячись впливу «негативних енергій», спалила кілька щойно знайдених папірусів. Наступного року з причин, не зафіксованих історією, брати посварилися. Пояснивши цей факт «негативними енергіями», мати передала знайдені рукописи одному священикові, який продав один із них Коптському музею в Каїрі. Там пергамени здобули назву, яку зберігають до сьогодні: рукописи з Наґ-Гаммаді (посилання на місто, найближче до печер, де їх було знайдено). Один з експертів музею, релігійний історик Жан Дорес зрозумів, що йому до рук потрапив важливий матеріал, й уперше опублікував його в 1948 році…»